Тема: Речення з однорідними членами
Мета: дати учням поняття про однорідні члени,
формувати вміння вирізняти їх у реченнях, правильно розставляти розділові знаки
в реченнях з однорідними членами; розвивати
увагу, логічне мислення, пам'ять, творчі здібності школярів; виховувати
почуття поваги та любові до рідної мови.
Обладнання:
Запис на дошці, таблиця «Розділові знаки
в реченнях з однорідними членами», підручники, картки.
Епіграф: Без
мови нема народу.
Хід уроку
І Організація учнів до уроку.
Дзвоник щойно пролунав,
Нас до класу він зібрав –
Труд наш знову починаєм,
Тож успіхів побажаєм!
Чемно, друзі, разом з вами
Привітаймося з гостями.
Атмосфера розуміння
Хай сусідить із умінням!
Ну ж сусідам усміхнімось
І до справ своїх берімось!
ІІ Актуалізація опорних знань.
Фронтальне опитування
- Діти,
вже кілька уроків ми подорожуємо одним із міст країни Мовознавство. А цим
містом є один із розділів науки про мову. Як називається це місто? (Синтаксис)
- Які визначні місця цього міста ми вже
відвідали? (Словосполучення, головні члени, другорядні члени речення)
- То що
таке словосполучення?
- Що не
може бути словосполученням?
- Що
таке речення?
- Які
види речень за метою висловлювання ви знаєте?
- Що
становить граматичну основу речення?
- На які
питання відповідає підмет? Присудок?
-
Назвіть другорядні члени речення.
- На які
питання відповідає додаток? Означення? Обставина?
ІІІ Повідомлення теми уроку.
1. Слово
вчителя
- Діти,
епіграфом до нашого уроку я взяла відомий народний вислів «Без мови нема
народу». Адже нещодавно 9 листопада ми відзначали День….(української мови і
писемності). Тому наш урок буде тематичним, присвяченим рідній мові.
2.
Каліграфічна хвилинка.
Каліграфічно
списати речення з дошки, пояснити розділові знаки.
Солов’їну,
барвінкову, колосисту на віки українську рідну мову в дар мені дали батьки.
- Слова,
які вимовляються з перелічувальною інтонацією називаються однорідними.
IV Вивчення нового матеріалу
1.
Лінгвістична казка.
-
Послухайте вірш і перерахуйте ті властивості однорідних членів, які почуєте.
У реченні є члени рідні,
Вони звуться однорідні.
Незалежні й рівноправні,
Вони браття гарні, славні.
На одне питання відповідають,
Словосполученнями не бувають.
Браття дружно всі живуть,
Кому в помічники ідуть,
А сполучники сурядні
Подружитись з ними раді.
Ось які цікаві
Члени речення – брати,
Треба, щоби їх вивчали
Він і я , і ти.
2. Колективне опрацювання правил
підручника (§ 9 ст. 88,89,91)
3. Робота біля дошки.
- Записати речення під диктовку,
знайти і підкреслити однорідні члени.
У слові живуть мудрість і душа народу.
Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть. І в родині, і у школі, й
на заводі, і у полі пречудесно, пречудово розквітало слово. Хай квітне мова,
пломенить червоно в сім’ї великій, вольній, новій. Буду я навчатись мови
золотої у трави-веснянки, у гори крутої.
- Тож
які члени речення можуть бути означенням?
-
Поясніть розділові знаки при однорідних членах
4. Робота
з таблицею.
V Закріплення вивченого матеріалу.
1.Вибірковий
диктант.
-
Виписати однорідні члени.
А слово і голубить, і карає,
А слово і вбиває, й воскреша.
Ти мово,- море, небо неокрає,
Безсмертність наша, правда і душа.
І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі – великого народу
Ніжна і замріяна душа.
2.
Фізхвилинка
Фіззарядку від утоми
Розпочнемо, друзі, з вами:
Сядьмо прямо, руки в боки,
Похитаймо головами.
Підніміть угору руки,
Уперед їх простягніть,
Потім голову до рук
Нижче кілька раз нагніть.
Повели плечима вправо,
Повели плечима вліво.
Працювать готові знову
Наші розум, руки, тіло!
3.
Робота в парах.
Картка №1
Із
поданих слів та словосполучень записати речення, підкреслити однорідні члени.
Спів соловейка, Дніпра, увібрало в
себе,шурхіт колосся, рідне слово, віковічний плин.
Картка №2
Із
поданих слів та словосполучень записати речення, підкреслити однорідні члени.
А мова, красивий, наша, рідний край,
солов’їна, щедрий.
4. Гра «
Хто більше»
Клас
ділиться на 2 команди, кожна з яких добирає означення до слова «мова»
рідна
 |
материнська ніжна |
дзвінка
чудова |
калинова мудра 
жива
Мова багата |
 |
||
невмируща
вічна
батьківська неповторна
барвінкова співуча
5.
Творча робота.
Написати
акровірш, використовуючи дібрані означення (звучить повільна музика).
Мово рідна, калинова
Одна ти в нас така чудова,
Вічна, мудра і свята,
А для мене ти – зіронька ясна.
6.
Музична хвилинка (пісня про мову) у виконанні учнів класу.
VI Підсумок уроку
Метод «
Мікрофон»
-
Я знаю….
-
Я вмію….
VII
Домашнє завдання
Написати
твір-рекламу « Вивчайте українську мову», використовуючи однорідні члени
речення.
Тема
уроку: «Слова у рідній мові, мов у віночку квіти кольорові» . Розділові знаки у реченнях з
однорідними членами (тренувальні вправи)
Мета: закріпити
здобуті знання про однорідні члени речення, виробляти вміння і навички знаходити однорідні члени, використовувати їх
у мовленні, правильно інтонувати та ставити розділові знаки при однорідних
членах; розвивати асоціативне мислення, усне та писемне мовлення, творчі
здібності учнів; виховувати повагу до народних звичаїв і традицій, любов до
природи рідного краю.
Обладнання:український вінок, рушники, зразки вишивок квітів, малюнки квітів, «квітка почуттів», квітка-схема «Розділові знаки при однорідних членах речення», аудіозаписи пісень, пакетики із лікарськими рослинами, роздатковий матеріал (схеми речень, тексти),олівці, розмальовки із зображенням квітів, мікрофон, магнітофон.
Обладнання:український вінок, рушники, зразки вишивок квітів, малюнки квітів, «квітка почуттів», квітка-схема «Розділові знаки при однорідних членах речення», аудіозаписи пісень, пакетики із лікарськими рослинами, роздатковий матеріал (схеми речень, тексти),олівці, розмальовки із зображенням квітів, мікрофон, магнітофон.
Хід
уроку
І.
Організація учнів до уроку.
Психологічний тренінг.
- Діти, зараз ми налаштуємося на позитивну роботу. Відкрийте долоні, заплющте очі і промовляйте за мною:
Я особистість творча.
Я активно працюватиму на уроці.
Я впевнений у своїх силах.
У мене хороший настрій.
Я бажаю всім добра і сонця.
Психологічний тренінг.
- Діти, зараз ми налаштуємося на позитивну роботу. Відкрийте долоні, заплющте очі і промовляйте за мною:
Я особистість творча.
Я активно працюватиму на уроці.
Я впевнений у своїх силах.
У мене хороший настрій.
Я бажаю всім добра і сонця.
ІІ.
Повідомлення теми уроку, мотивація навчання.
1. Вступне слово вчителя.
- Діти, зберемо всю енергію, думки, щоб провести цікавий урок мислення, розвитку ваших почуттів та емоцій, поринути у світ пахощів, музики і мови квітів, цих чарівних символів нашої країни. І на цьому матеріалі повторимо правила вживання розділових знаків при однорідних членах речення.
(Звучить «Вальс квітів» П. Чайковського, на фоні музики вчитель читає вірш ).
Слів на описи не трачу,
Словом не передаси
Їх земної безсловесної,
Дивовижної краси.
Люди дивляться, п’яніють,
В них кохаються віки.
Нареченим їх дарують,
Заплітають у вінки.
Ними кожен свою радість,
Власне щастя назива -
Квіти часто нам говорять
Втричі більше, ніж слова…
2. Квітка асоціацій.
- Послухайте цей чудовий вальс квітів, заплющіть очі, уявіть квіти і скажіть, які почуття вони у вас викликають, які слова спадають на думку.
( Учні слухають музику, а потім називають свої асоціації, вчитель складає з пелюсток квітку почуттів).
1. Вступне слово вчителя.
- Діти, зберемо всю енергію, думки, щоб провести цікавий урок мислення, розвитку ваших почуттів та емоцій, поринути у світ пахощів, музики і мови квітів, цих чарівних символів нашої країни. І на цьому матеріалі повторимо правила вживання розділових знаків при однорідних членах речення.
(Звучить «Вальс квітів» П. Чайковського, на фоні музики вчитель читає вірш ).
Слів на описи не трачу,
Словом не передаси
Їх земної безсловесної,
Дивовижної краси.
Люди дивляться, п’яніють,
В них кохаються віки.
Нареченим їх дарують,
Заплітають у вінки.
Ними кожен свою радість,
Власне щастя назива -
Квіти часто нам говорять
Втричі більше, ніж слова…
2. Квітка асоціацій.
- Послухайте цей чудовий вальс квітів, заплющіть очі, уявіть квіти і скажіть, які почуття вони у вас викликають, які слова спадають на думку.
( Учні слухають музику, а потім називають свої асоціації, вчитель складає з пелюсток квітку почуттів).
ІІІ.
Активізація опорних знань. 1.Слово вчителя.
Український віночок.
- Скільки незбагненного, загадкового, мудрого знаходиться у квітах! З ними пов’язані численні вірування, ритуали наших предків. Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони – на клумбах, у кімнатах, на вишитих рушниках, скатертинах, ними розмальовували печі, стіни оселі. Засушені квіти клали за образи. З них робили різні напої,цілющі відвари. Квіти у музиці, квіти у живописі, квіти в астрології. А ще квіти у нашому національному одязі, де найбільше значення мав віночок зі стрічками.
Український віночок, оспіваний у піснях, оповитий легендами та переказами, був і є одвічним символом добра і надії.
- Діти, а що ви знаєте про український віночок? (Відповіді дітей).
- Сьогодні ми будемо вплітати в наш вінок ще й знання з теми «Однорідні члени речення».
2. Бліц-турнір.
(Клас ділиться на дві групи: одна ставить запитання, друга - відповідає).
- Які члени речення називаються однорідними? Навести приклади.
- Які властивості вони мають?
- Як вимовляються однорідні члени речення?
- Які члени речення можуть бути однорідними? Навести приклад.
- Як поєднуються між собою однорідні члени? Навести приклад.
- Що таке узагальнююче слово?
3. Робота над схемами ( у кожного учня ).
- Пригадайте, які розділові знаки ставляться у реченні з однорідними членами? Розгляньте і поясніть схеми-опори.
Схеми
|
Приклади
|
О, О, О
|
Вінок захищав дівчину від лихого ока, нечистої
сили.
|
О і О
|
Дівчата плели вінки і співали.
|
О або О
|
Взимку, коли немає квітів, дівчата перев’язували
волосся вище від чола червоною або блакитною стрічкою.
|
і О, і О, і О
|
І Великдень, і Трійця, і Купала не обходились без
квітів.
|
О і О, О і О
|
Легенди і перекази, казки і пісні розповідають
про віночок.
|
УС: О, О, О.
|
У вінку були такі стрічки: жовті, світло-зелені,
блакитні, сині, жовтогарячі, фіолетові, малинові, рожеві.
|
О, О, О – УС.
|
Звичайні, ритуальні, магічні, лікувальні – такі
віночки існували в Україні.
|
ІV.
Закріплення знань. Тренувальні вправи.
1.Гра «Злови слово» (вчитель читає текст, учні плескають
у долоні, почувши однорідні члени).
Віночок – це плетене коло із квітів, листя, гілок. Вінки бувають різних видів: лавровий, терновий, дівочий, весільний, купальський. Лавровий вінок одягали переможцям, терновий був символом терпіння, страждання. Дівочий вінок носять дівчата кожної весни і літа. Весільний одягають тільки на весілля. Купальські вінки плели дівчата в ніч на Івана Купала.
2. Робота з текстом (у кожного учня).
- Прочитайте. Випишіть однорідні члени речення. Перевірте за таблицею схеми до
речень з однорідними членами.
Дівчата починали носити віночок із трьох років. Перший, для трирічної дівчинки,плела мама, вимочувала у росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітали чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину. У чотири роки плели інший віночок, доплітаючи безсмертник, листя яблуні.
Для шестирічної доньки у вінок вплітали мак і волошки. Для семирічної дівчинки плели вінок із семи квіточок, вперше квіт яблуні вплітали. А всього в українському віночку дорослої дівчини – дванадцять квіточок. І кожна квітка – лікар, оберіг.
3. «Кольоровий тест».
- Діти, візьміть олівці і зафарбуйте квіти, вибравши той колір, який вам сьогодні найбільше до вподоби.
( Поки учні малюють, на фоні музики вчитель читає вірш).
Кожна квітка уві сні
Бачить кольорові сни.
А вранці прокидаються
Квітки і там, і тут
І райдужними зграйками
Для всіх навкруг цвітуть.
- Покажіть свої малюнки. Які кольори ви вибрали?(На дошку проектується таблиця із символами кольорів).
Віночок – це плетене коло із квітів, листя, гілок. Вінки бувають різних видів: лавровий, терновий, дівочий, весільний, купальський. Лавровий вінок одягали переможцям, терновий був символом терпіння, страждання. Дівочий вінок носять дівчата кожної весни і літа. Весільний одягають тільки на весілля. Купальські вінки плели дівчата в ніч на Івана Купала.
2. Робота з текстом (у кожного учня).
- Прочитайте. Випишіть однорідні члени речення. Перевірте за таблицею схеми до
речень з однорідними членами.
Дівчата починали носити віночок із трьох років. Перший, для трирічної дівчинки,плела мама, вимочувала у росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітали чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину. У чотири роки плели інший віночок, доплітаючи безсмертник, листя яблуні.
Для шестирічної доньки у вінок вплітали мак і волошки. Для семирічної дівчинки плели вінок із семи квіточок, вперше квіт яблуні вплітали. А всього в українському віночку дорослої дівчини – дванадцять квіточок. І кожна квітка – лікар, оберіг.
3. «Кольоровий тест».
- Діти, візьміть олівці і зафарбуйте квіти, вибравши той колір, який вам сьогодні найбільше до вподоби.
( Поки учні малюють, на фоні музики вчитель читає вірш).
Кожна квітка уві сні
Бачить кольорові сни.
А вранці прокидаються
Квітки і там, і тут
І райдужними зграйками
Для всіх навкруг цвітуть.
- Покажіть свої малюнки. Які кольори ви вибрали?(На дошку проектується таблиця із символами кольорів).
Червоний
|
колір активності, урочистості, енергії
|
Синій
|
символ довіри, спокою,нескінченності
|
Фіолетовий
|
символ дружби
|
Зелений
|
символ миру, родючості,надії
|
Блакитний
|
колір ніжності, вірності
|
Жовтогарячий
|
веселий, життєрадісний, колір сонця
|
Жовтий
|
символ світла, життя, тепла
|
4. Слово вчителя.
- Відгадайте загадку:
Цвіте синьо, лист зелений
Квітник прикрашає,
Хоч мороз усе побив,
Його не займає.
- Так, справді, це барвінок.
( Малюнок барвінку, вишивка ).
5. Диктант.
Барвінок – символ життя і вічної пам’яті, оберіг від всілякої нечисті. У відварі барвінку купали немовлят, щоб були і здоровими, і щасливими. Барвінок цвів і зеленів, слався й розстилався біля криниць, щоб вода була чиста і цілюща.
- Знайти у реченнях однорідні члени, пояснити розділові знаки, записати схеми до кожного речення і прикріпити їх до квітки.(1.О, О; 2.О і О;3. і О, і О;4. О і О, О і О.)
6.Виразне читання вірша. ( Текст у кожного учня. Малюнок волошки).
Волошки
А волошки, наші квіти,
Голубіють на полях,
При дорозі, в просі, в житі,
У пшениці, в ячменях.
Їх не люблять хлібороби,
Бур’янами їх зовуть,
Ну а дітям до вподоби -
З них вінки вони плетуть.
- Підкреслити однорідні члени відповідно до їх синтаксичної функції.
7.Редагування тексту. Легенда про мальву.(Текст спроектовано на дошку).
- Виправити помилки в реченнях, правильно вживаючи однорідні члени.
Давно колись турки напали на село, де жив сотник Григорій Кандиба. І спалили його. Вороги вбили сотника, але дружину забрали у полон. У Кандиби була дуже гарна, вродлива, розумна донька – Мальва. Дівчина якимось дивом врятувалася і втекла до лісу від турків. Мальва дуже хотіла і помститися ворогам, і взялася до зброї. Слава про сміливу дівчину розійшлася по всій окрузі. Проте знайшлася така людина, яка зрадила Мальву. Турки схопили дівчину, але порубали її. Там, де впала кров сміливої дівчини, виросли чудові квіти. Їх назвали люди на честь дівчини – мальвами.
(Для перевірки виконаного завдання проектується правильний варіант тексту).
8.Робота біля дошки. ( Звучить уривок із пісні «Чорнобривці». Малюнок чорнобривців).
- Чорнобривці у віночок вплітали, бо вважали, що ці квіти допомагають позбутися головного болю. На дошці записані речення. Перепишіть їх і правильно розставте розділові знаки, до першого речення запишіть схему і прикріпіть до квітки.
Чорнобривці або оксамитки допомагають від головного болю. Не тільки мальва ружа і півонія лікують людей від сердечних недуг.(О або О)
( Звучить пісня «Маки червоні». Малюнок маків).
Слово вчителя.
- Маки з’явилися в українському віночку у 17 ст. в часи боротьби українського народу за незалежність. До вінка залучили цвіт маку ті дівчата, у чиїй родині хтось загинув у боротьбі з ворогами. Маки є символом печалі, туги. А ще вважають, що він дає сон і береже думку.
А ще у вінок вплітали любисток, м’яту, незабудку,фіалку,тюльпан.(Малюнки квітів).
Обіч стежини польової,
Немов ровесниці-сестриці,
Ведуть розмову між собою
Стрункі ромашки яснолиці.
( Малюнок ромашки).
- Ромашка у віночку наймолодша за віком. Її вплітають разом із гронами калини та цвіту яблуні, вишні, переплітають із батіжком хмелю – символом гнучкості й розуму. (Малюнки квітів). Ромашка приносить здоров’я, доброту та ніжність.
9.Ситуативне завдання.
- Доповніть речення однорідними членами, запишіть їх. До кожного речення доберіть схему і прикріпіть до квітки.
…,…,…,…,… (ромашка, безсмертник, фіалка,мак, лілія, волошка, барвінок…) – квіти, які вплітали у вінок . (ОЧ - УС)
Квіти, які названі людськими іменами:…( грицики, лілії, маргаритки, миколайчики, іван-чай…).(УС:ОЧ)
Квіти: …,…,…,… - ростуть у мене на клумбі.(УС:ОЧ – речення)
V. Творча робота.
1.Проблемне питання.
- Діти, як ви думаєте, чи існує мова квітів?
- Про що вони могли б нам розповісти?
Що скаже свіжих квітів жмутик?
Про що їх мова непроста?
Верба – одвертість, айстра – смуток,
Лілея біла – чистота,
Конвалія – любов таємна,
Мак – юний цвіт, що не згаса.
І пахучі, і красиві,
Якби в полі, в лісі, в лузі
Бачили б їх тільки друзі,
Ті, які б їх не топтали,
Без потреби не зривали
І на клумбах, вдома, в школі
Висівали їх доволі,
Доглядали, поливали, -
Квіти б радість дарували.
2.Робота в парах.
а) діалог між двома квітками;
б) промова-звернення квітки до людей.
VI. Підсумок уроку.
Метод мікрофон.
- Використовуючи квітку-схему «Розділові знаки при однорідних членах речення» , продовжіть думку:
При однорідних членах
- кома не ставиться…
- кома ставиться…
- тире ставиться…
- двокрапка ставиться…
- двокрапка і тире ставиться…
- Діти, на партах у вас пахучі квіти (квіти у пакетиках: деревій, ромашка, м’ята, звіробій) . Вдихніть їх аромат, відчуйте їхню цілющу силу, прислухайтесь до їхньої розмови і ви відчуєте, що зможете стати творцями своєї квітки-мрії.
V. Оцінювання. Домашнє завдання.
- Написати твір «Квітка моєї мрії».
Тема
уроку: Групи слів за значенням. Синоніми, омоніми, антоніми.
Мета: закріпити знання
учнів про групи слів за значенням, вдосконалювати вміння розрізняти вказані
групи слів, правильно вживати їх у мовленні, збагачувати словниковий запас, прищеплювати
любов до української мови.
Обладнання: карта зоряного неба, схема «Ромашка», тлумачні словники, роздатковий матеріал, ілюстрації квітів, сигнальні картки, кольорові олівці, аркуші, «Словникове лото».
Епіграф: Із слова починається людина,
Із мови починається мій рід…
Моя ласкава, мамина, єдина -
Щебече соловейком на весь світ.
Ніна Рій
Обладнання: карта зоряного неба, схема «Ромашка», тлумачні словники, роздатковий матеріал, ілюстрації квітів, сигнальні картки, кольорові олівці, аркуші, «Словникове лото».
Епіграф: Із слова починається людина,
Із мови починається мій рід…
Моя ласкава, мамина, єдина -
Щебече соловейком на весь світ.
Ніна Рій
Хід уроку
І. Організація учнів до уроку.
- Сьогоднішній наш урок дещо незвичний з одного боку, а з іншого – цілком звичайний. Пройде він у формі подорожі по зоряному небі. Знаємо, що небесний простір є безмежним, уявімо його світом науки. Кожна зірочка в небесному світі несе певну інформацію. На сьогоднішньому уроці ми об’єднаємо їх у сузір’я Синонімів, Антонімів, Омонімів.
Кожна зірочка – це наша зупинка. Тут ми будемо отримувати завдання, пов’язані з темою уроку .
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
- А тема нашого уроку «Закріплення знань про синоніми, омоніми, антоніми». Розпочати його я хочу словами Дмитра Білоуса:
Якщо з українською мовою в
тебе, друже, не все гаразд,
не вважай її примусовою,
полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
а хто любить, той легко вчить.
Все, як пишеться, в ній вимовляється,
все, як пісня, у ній звучить…
Дорожи українською мовою,
рідна мова – основа життя.
Хіба мати була примусовою?
Непутящим буває дитя.
- Діти, щоб ми не були непутящими, а хорошими і достойними дітьми нашої неньки України, нам потрібно вивчати і добре знати рідну мову. На дошці ви бачите карту зоряного неба, на якій розташовані зірки з відповідними назвами – завданнями.
ІІІ. Активізація опорних знань.
- Отже, вирушаємо у дорогу.
«Через терни - до зірок !» - так говорили в давнину. Шлях до зірок нелегкий, та все ж людина, скільки себе пам’ятає, весь час поривається в небо. Щоб здійснити цю подорож, треба, як і перед будь-якою дорогою, перевірити свої сили, упевнитися в тому, чи ми витримаємо випробування. Почнемо з перевірки багажу.
1. Робота зі словником.
З’ясувати значення слова «багаж» за тлумачним словником.
- Переносне значення цього слова – запас відомостей з певної галузі знань, що їх має хтось. Нашим багажем будуть знання про синоніми, антоніми, омоніми.
2. Схема «Ромашка».
Пригадати вивчені групи слів у розділі «Лексикологія», записати їх у пелюстках квітки.
І. Організація учнів до уроку.
- Сьогоднішній наш урок дещо незвичний з одного боку, а з іншого – цілком звичайний. Пройде він у формі подорожі по зоряному небі. Знаємо, що небесний простір є безмежним, уявімо його світом науки. Кожна зірочка в небесному світі несе певну інформацію. На сьогоднішньому уроці ми об’єднаємо їх у сузір’я Синонімів, Антонімів, Омонімів.
Кожна зірочка – це наша зупинка. Тут ми будемо отримувати завдання, пов’язані з темою уроку .
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
- А тема нашого уроку «Закріплення знань про синоніми, омоніми, антоніми». Розпочати його я хочу словами Дмитра Білоуса:
Якщо з українською мовою в
тебе, друже, не все гаразд,
не вважай її примусовою,
полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
а хто любить, той легко вчить.
Все, як пишеться, в ній вимовляється,
все, як пісня, у ній звучить…
Дорожи українською мовою,
рідна мова – основа життя.
Хіба мати була примусовою?
Непутящим буває дитя.
- Діти, щоб ми не були непутящими, а хорошими і достойними дітьми нашої неньки України, нам потрібно вивчати і добре знати рідну мову. На дошці ви бачите карту зоряного неба, на якій розташовані зірки з відповідними назвами – завданнями.
ІІІ. Активізація опорних знань.
- Отже, вирушаємо у дорогу.
«Через терни - до зірок !» - так говорили в давнину. Шлях до зірок нелегкий, та все ж людина, скільки себе пам’ятає, весь час поривається в небо. Щоб здійснити цю подорож, треба, як і перед будь-якою дорогою, перевірити свої сили, упевнитися в тому, чи ми витримаємо випробування. Почнемо з перевірки багажу.
1. Робота зі словником.
З’ясувати значення слова «багаж» за тлумачним словником.
- Переносне значення цього слова – запас відомостей з певної галузі знань, що їх має хтось. Нашим багажем будуть знання про синоніми, антоніми, омоніми.
2. Схема «Ромашка».
Пригадати вивчені групи слів у розділі «Лексикологія», записати їх у пелюстках квітки.
Власне
українські словаІншомовні слова
Діалектні слова
Професійні слова
Загальновживані слова
Застарілі слова
Неологізми
Багатозначні слова
Синоніми
Антоніми
Омоніми
ІV.
Закріплення вивченого матеріалу.
- Багаж перевірено, вирушаймо у дорогу. Наша зоряна карта підказує нам першу зупинку, яка називається «Місяць».
1. Робота зі словником.
З’ясувати значення слова «місяць».
2. Письмова робота.
Скласти зі словом «місяць» два речення так, щоб в одному воно вживалося у значенні «небесне тіло», а у другому – «проміжок часу».
- Ми отримали перепустку на рух далі. Вирушаймо до сузір’я Синонімів. На нас очікує наступна зірка – «Північ».
3.Робота з текстом: виправити недоліки, допущені в тексті(текст записано на дошці).
Настали холодні зимові дні. З півночі подув холодний вітер і холодна земля стала мов камінь. Снігу зовсім не було. Усе живе в цю холодну пору наче заснуло.
(Слово «холодний» замінити синонімами: крижаний, мерзлий,зимовий…).
- Друга зірка – «Оріон». Вона дуже яскрава, мерехтіння її настільки сильне, що інколи воно порівнюється з сонячним світлом.
4.Гра «Синонімічний аукціон».
До слова «мерехтіти» дібрати якнайбільше синонімів: горіти, палати, сяяти, блищати, блимати, палахкотіти, світити, жевріти, ясніти…
- Наступна зірка в цьому сузір’ї – «Мрія». У кожного з нас є мрія, про одну з них піде мова в наступному завданні.
5.Робота у парах. Відновити текст.
- Добрати з дужок синоніми, які відновлять риму.
Як виросту – збудую(дім, будинок, хату),
На хаті колесо (приладнаю, приб’ю, прикріплю).
А там я поселю (крилату, летючу, літаючу),
Летючу, клекітну (родину, сім’ю, пару).
Нехай розводиться,(селиться, гніздиться)
По всіх деревах і (хатах, будинках, оселях),
Нехай мені щоночі (сниться, здається, ввижається),
Що я літаю, наче (пташка, птиця, птах).
- Наближаємося до сузір’я Омонімів. Наступна зірка – «Квітка».
6.Творча робота в групах.
Написати твір-мініатюру про квітку, використовуючи синоніми, антоніми, омоніми. Кожна група отримує ілюстрації і фото квітів, а також уривки з поетичних творів.
І група:
У проміннях сонця ніжних
Край веселого струмка
Білий росяний підсніжник
Раптом блиснув з-під листка.
В.Бичко
ІІ група:
Дрібнесенькі дзвіночки, неначе воскові,
Нанизано рядочком на довгому стеблі.
І ніжно-запашненькі, найкращі із квіток,
Конвалії біленькі зовуть нас у лісок.
К.Перелісна
ІІІ група:
До нас, я чула,морозець
Прийде вночі сьогодні.
Впаде на луки, на гаї,
Побілить лист на вишні…
Погасить сонечка мої -
Айстри в саду пишні.
М.Познанська
Можливі варіанти творів:
Підсніжник
На чорній землі ще лежить де-не-де білий сніг. Природа, здається, ще спить… Але ж, ні! Ось погляньте, хтось прокинувся рано-вранці і розсипав попід деревами і
скромну красу – білі підсніжники. І не злякають їх ні лютий(омонім) снігопад, ні
весняні громи.
- Багаж перевірено, вирушаймо у дорогу. Наша зоряна карта підказує нам першу зупинку, яка називається «Місяць».
1. Робота зі словником.
З’ясувати значення слова «місяць».
2. Письмова робота.
Скласти зі словом «місяць» два речення так, щоб в одному воно вживалося у значенні «небесне тіло», а у другому – «проміжок часу».
- Ми отримали перепустку на рух далі. Вирушаймо до сузір’я Синонімів. На нас очікує наступна зірка – «Північ».
3.Робота з текстом: виправити недоліки, допущені в тексті(текст записано на дошці).
Настали холодні зимові дні. З півночі подув холодний вітер і холодна земля стала мов камінь. Снігу зовсім не було. Усе живе в цю холодну пору наче заснуло.
(Слово «холодний» замінити синонімами: крижаний, мерзлий,зимовий…).
- Друга зірка – «Оріон». Вона дуже яскрава, мерехтіння її настільки сильне, що інколи воно порівнюється з сонячним світлом.
4.Гра «Синонімічний аукціон».
До слова «мерехтіти» дібрати якнайбільше синонімів: горіти, палати, сяяти, блищати, блимати, палахкотіти, світити, жевріти, ясніти…
- Наступна зірка в цьому сузір’ї – «Мрія». У кожного з нас є мрія, про одну з них піде мова в наступному завданні.
5.Робота у парах. Відновити текст.
- Добрати з дужок синоніми, які відновлять риму.
Як виросту – збудую(дім, будинок, хату),
На хаті колесо (приладнаю, приб’ю, прикріплю).
А там я поселю (крилату, летючу, літаючу),
Летючу, клекітну (родину, сім’ю, пару).
Нехай розводиться,(селиться, гніздиться)
По всіх деревах і (хатах, будинках, оселях),
Нехай мені щоночі (сниться, здається, ввижається),
Що я літаю, наче (пташка, птиця, птах).
- Наближаємося до сузір’я Омонімів. Наступна зірка – «Квітка».
6.Творча робота в групах.
Написати твір-мініатюру про квітку, використовуючи синоніми, антоніми, омоніми. Кожна група отримує ілюстрації і фото квітів, а також уривки з поетичних творів.
І група:
У проміннях сонця ніжних
Край веселого струмка
Білий росяний підсніжник
Раптом блиснув з-під листка.
В.Бичко
ІІ група:
Дрібнесенькі дзвіночки, неначе воскові,
Нанизано рядочком на довгому стеблі.
І ніжно-запашненькі, найкращі із квіток,
Конвалії біленькі зовуть нас у лісок.
К.Перелісна
ІІІ група:
До нас, я чула,морозець
Прийде вночі сьогодні.
Впаде на луки, на гаї,
Побілить лист на вишні…
Погасить сонечка мої -
Айстри в саду пишні.
М.Познанська
Можливі варіанти творів:
Підсніжник
На чорній землі ще лежить де-не-де білий сніг. Природа, здається, ще спить… Але ж, ні! Ось погляньте, хтось прокинувся рано-вранці і розсипав попід деревами і
скромну красу – білі підсніжники. І не злякають їх ні лютий(омонім) снігопад, ні
весняні громи.
Конвалія
Схилила до землі свої білі, ясні голівки конвалія . Її духмяний , пахучий аромат тішить весняний ліс, манить до себе працьовитих бджілок та лінивих джмелів. Сонце (омонім ) усміхається і, здається, теж хоче вдихнути цей ніжний, приємний аромат.
Айстри
Айстри на бабусиному подвір’ї розцвіли різнобарвними, кольоровими вогниками. Уночі їх умив холодний дощ, а вдень зігріло тепле осіннє сонечко. Але дощові бурі(омонім) квіток не лякають. До перших морозів вони міцно тримають свою яскраву гарячу красу.
- А зараз вирушимо до зірки «Посмішка».
7. Розігрування діалогу-гуморески.
- Гей, дядьку, куди їдете?
- На ярмарок, куди ж іще?
- А звідки ви?
- З Ковалів.
- Та я не питаю, якого ви роду. Село ваше як зветься?
- Та я й кажу, Ковалі.
- А самі ви хто будете?
- Коваль.
- Хе-хе, дядьку! Щось ви маленький та плохенький, як на коваля.
- Та я не коваль, а Коваль. У нас у Ковалях усі Ковалі, а ковалів тільки троє.
Завдання. Записати останнє речення, дати відповідь на питання: яку стилістичну роль у реченні виконують омоніми (важливий засіб словесної гри, надають сказаному іронічно-сатиричного забарвлення).
8. Гра «Хто про що подумав».
Крило, коса, кран.
Скласти речення зі словами.
9. Відгадування загадок-жартів.
- Яке місто ширяє над головами?(Орел)
- Яку державу влітку можна носити на голові?(Панаму)
- З якого крана не набереш води?(Підйомного)
- Якою косою не можна косити?(Дівочою)
- Діти, зірка «Казка» відкриє нам сузір’я Антонімів.
10. Відновити «Казку про…», порахувати антонімічні пари слів.
Два брати жили на світі,
Був один з них працьовитий,
А другий … дуже.
Слухай казку про них, друже.
Якщо перший брат вставав,
… спать мерщій… .
Той стоїть, а той …,
Той мовчить, а той …,
Той хоробрий і правдивий,
Той … , полохливий,
Той розумний, той … ,
Той великий, той ….
День та … брати сварились
І ніколи не … .
Довідка: ледачий, другий, лягав, сидить,кричить,брехливий, дурний, малий, ніч,
мирились.
Учитель читає кінцівку казки після того, як роботу виконано.
Ця кривава я війна -
Нині сива давнина.
Хоч брати вже помирились,
Після них слова лишились,
Дуже горді,незалежні,
Абсолютно протилежні.
В мові ці слова живуть,
Їх … звуть.
- Наступна зірка, до якої ми вирушимо – це зірка «Мозаїка».
11.Робота в групах. За поданими антонімічними парами слів скласти прислів’я. Пригадати, які антоніми і синоніми називаються контекстуальними.
І група: Уперед – назад,
дивитися – оглядатися.
ІІ група: Гірка – солодка,
правда, брехня.
ІІІ група:Далеко – близько,
легко – слизько.
Зірка «Сигнал»
12. Робота з сигнальними картками.
- За допомогою сигнальних карток (червоного та синього кольорів) визначити правильні та неправильні антонімічні пари слів:
літо – зима, вгору – вбік, уперед – назад, горе – біда, високий – вузький, талановитий – бездарний, важко – легко, сміх – сльози, далекий – чужий, битися – сваритися.
Зірка «Художник»
13. Робота в групах.
- Намалювати малюнок, яким можна пояснити розуміння груп слів за значенням.
І група: синонімів(ваза з квітами );
ІІ група:омонімів(коса дівчини і коса косити);
ІІІ група: антонімів(усміхнене і сумне обличчя).
Схилила до землі свої білі, ясні голівки конвалія . Її духмяний , пахучий аромат тішить весняний ліс, манить до себе працьовитих бджілок та лінивих джмелів. Сонце (омонім ) усміхається і, здається, теж хоче вдихнути цей ніжний, приємний аромат.
Айстри
Айстри на бабусиному подвір’ї розцвіли різнобарвними, кольоровими вогниками. Уночі їх умив холодний дощ, а вдень зігріло тепле осіннє сонечко. Але дощові бурі(омонім) квіток не лякають. До перших морозів вони міцно тримають свою яскраву гарячу красу.
- А зараз вирушимо до зірки «Посмішка».
7. Розігрування діалогу-гуморески.
- Гей, дядьку, куди їдете?
- На ярмарок, куди ж іще?
- А звідки ви?
- З Ковалів.
- Та я не питаю, якого ви роду. Село ваше як зветься?
- Та я й кажу, Ковалі.
- А самі ви хто будете?
- Коваль.
- Хе-хе, дядьку! Щось ви маленький та плохенький, як на коваля.
- Та я не коваль, а Коваль. У нас у Ковалях усі Ковалі, а ковалів тільки троє.
Завдання. Записати останнє речення, дати відповідь на питання: яку стилістичну роль у реченні виконують омоніми (важливий засіб словесної гри, надають сказаному іронічно-сатиричного забарвлення).
8. Гра «Хто про що подумав».
Крило, коса, кран.
Скласти речення зі словами.
9. Відгадування загадок-жартів.
- Яке місто ширяє над головами?(Орел)
- Яку державу влітку можна носити на голові?(Панаму)
- З якого крана не набереш води?(Підйомного)
- Якою косою не можна косити?(Дівочою)
- Діти, зірка «Казка» відкриє нам сузір’я Антонімів.
10. Відновити «Казку про…», порахувати антонімічні пари слів.
Два брати жили на світі,
Був один з них працьовитий,
А другий … дуже.
Слухай казку про них, друже.
Якщо перший брат вставав,
… спать мерщій… .
Той стоїть, а той …,
Той мовчить, а той …,
Той хоробрий і правдивий,
Той … , полохливий,
Той розумний, той … ,
Той великий, той ….
День та … брати сварились
І ніколи не … .
Довідка: ледачий, другий, лягав, сидить,кричить,брехливий, дурний, малий, ніч,
мирились.
Учитель читає кінцівку казки після того, як роботу виконано.
Ця кривава я війна -
Нині сива давнина.
Хоч брати вже помирились,
Після них слова лишились,
Дуже горді,незалежні,
Абсолютно протилежні.
В мові ці слова живуть,
Їх … звуть.
- Наступна зірка, до якої ми вирушимо – це зірка «Мозаїка».
11.Робота в групах. За поданими антонімічними парами слів скласти прислів’я. Пригадати, які антоніми і синоніми називаються контекстуальними.
І група: Уперед – назад,
дивитися – оглядатися.
ІІ група: Гірка – солодка,
правда, брехня.
ІІІ група:Далеко – близько,
легко – слизько.
Зірка «Сигнал»
12. Робота з сигнальними картками.
- За допомогою сигнальних карток (червоного та синього кольорів) визначити правильні та неправильні антонімічні пари слів:
літо – зима, вгору – вбік, уперед – назад, горе – біда, високий – вузький, талановитий – бездарний, важко – легко, сміх – сльози, далекий – чужий, битися – сваритися.
Зірка «Художник»
13. Робота в групах.
- Намалювати малюнок, яким можна пояснити розуміння груп слів за значенням.
І група: синонімів(ваза з квітами );
ІІ група:омонімів(коса дівчини і коса косити);
ІІІ група: антонімів(усміхнене і сумне обличчя).
V.
Узагальнення і систематизація вивченого.
Зірка «Повернення»
- Ми спробували підсумувати вивчене. Як це нам вдалося, зрозуміємо, виконавши останнє завдання.
14. Словникове лото.
Поставити числа від 1 до 12 відповідно до обраного варіанта відповіді у таблиці «Словникове лото».
Зірка «Повернення»
- Ми спробували підсумувати вивчене. Як це нам вдалося, зрозуміємо, виконавши останнє завдання.
14. Словникове лото.
Поставити числа від 1 до 12 відповідно до обраного варіанта відповіді у таблиці «Словникове лото».
мука
|
родина
|
вогнище
|
спокійний
|
тлумачний
|
стан
|
Очевидець
|
шлях
|
скупий
|
Будень
|
хитрувати
|
етимологічний
|
1 - синонім до слова свідок;
2 - словник, який пояснює лексичне значення слова;
3 - омонім, який різниться наголосом;
4 - синонім до слова дорога;
5 - словник, який пояснює походження слова;
6 - антонім до слова щедрий;
7 - синонім до словосполучення тихий сон;
8 - він буває польовий, дівочий, воєнний;
9 - синонім до слова обдурювати;
10- антонім до слова свято;
11- синонім до слова сім’я;
12- багатозначне слово, синонімом якого є слово багаття.
VІ. Різнорівневе домашнє завдання.
Високий рівень: написати твір-мініатюру «Зоряне небо», використовуючи синоніми, антоніми, омоніми, багатозначні слова.
Достатній і середній рівні: вправа за підручником.
VІІ. Оцінювання роботи учнів.
VІІІ. Підсумок уроку.
- Діти, сьогодні на уроці ми узагальнили вивчене з теми «Групи слів за значенням».
Безмежна сила і краса українського слова знову відкрилася перед вами. Ви впевнилися, що кожне слово має своє обличчя. Як у квітки, в нього свій неповторний аромат і відтінок.
Р. Гамзатов, відомий аварський поет, сказав: «Немає просто слова. Воно або привітання, або біль, або бруд, або квітка, або брехня, або правда, або світло, або темрява». Пам’ятаймо про це завжди! А слово нехай буде нам вірним помічником і ніколи – ворогом!
Тема уроку: Написання
складних прикметників разом і через дефіс
Мета: пояснити учням правила написання
складних прикметників разом та через дефіс, формувати вміння правильно писати складні прикметники і
пояснювати їх написання, користуючись правилом;
вирізняти складні прикметники з речень та текстів, розвивати вміння
конструювати, досліджувати, узагальнювати й синтезувати, логічне мислення, пам'ять,
творчі вміння; виховувати активну
життєву позицію.
Цілі уроку:Учні мають знати:
написання прикметників разом і через дефіс.
Учні мають вміти:
визначати у тексті складні прикметники;
правильно писати та пояснювати написання складних прикметників;
правильно вживати складні прикметники у мовленні;
оцінювати власну діяльність.
Методи і прийоми, форми роботи: інтелектуально-мовленнєва розминка, спостереження-аналіз над мовним матеріалом, робота із підручником, «Незакінчене речення»; робота в парах.
Тип уроку :урок вивчення
нового матеріалу
ХІД УРОКУ
І. Організація учнів до уроку
І. Організація учнів до уроку
ІІ.Актуалізація опорних знань.
(Інтелектуально-мовленнєва розминка).
- Що таке прикметник?
- Як змінюються прикметники?
- На які групи за значенням поділяються прикметники?
- Доведіть, що прикметники однієї групи можуть переходити в іншу.
- Яка головна ознака якісних прикметників?
- Утворіть ступені порівняння від якісних прикметників яскравий,порожній.
- Від яких якісних прикметників не можна утворити ступенів порівняння?
- Як пишеться НЕ з прикметниками?
- Якими способами творяться прикметники?
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
(Інтелектуально-мовленнєва розминка).
- Що таке прикметник?
- Як змінюються прикметники?
- На які групи за значенням поділяються прикметники?
- Доведіть, що прикметники однієї групи можуть переходити в іншу.
- Яка головна ознака якісних прикметників?
- Утворіть ступені порівняння від якісних прикметників яскравий,порожній.
- Від яких якісних прикметників не можна утворити ступенів порівняння?
- Як пишеться НЕ з прикметниками?
- Якими способами творяться прикметники?
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Слайди 1-3.
- Записати тему у зошитах, прочитати очікувані результати.
- Записати тему у зошитах, прочитати очікувані результати.
Слайд 4. Сигнальні картки
|
РАЗОМ
|
|
ЧЕРЕЗ
ДЕФІС
|
Слайд 5.
1. Лінгвістичне спостереження-аналіз з елементами зіставлення.
Перш за все, ми повинні з’ясувати, як можуть писатися складні прикметники. Прочитаймо текст.
Квітковий
годинник
Годинники
бувають різні: пісочні, сонячні, маятникові, механічні, електронні.Все ж, незважаючи на науково-технічний прогрес, сьогодні можна легко дізнатися котра година і за найпростішим годинником – квітковим. Користуватися ним нескладно. Варто лише запам'ятати, які квіти й коли прокидаються і засинають...
Найраніше, о четвертій годині ранку, розпускаються золотаві ромашки козельцю. О п'ятій розплющує синьо-блакитні очі петрів батіг. О шостій - яструбинка, о сьомій - осот, о восьмій - в'юнки польові, о дев'ятій - червоногаряча гвоздика, о десятій - мати-й-мачуха.
Погріються квіти на сонечку, порадують нас своєю красою - і знову вкладаються спати. О першій годині дня - гвоздика, о другій – кульбабка, о четвертій - яструбинка, о п'ятій - мати-й-мачуха, оспівана у народнопісенній творчості, о сьомій - лілійник (В. Приходько).
- Бесіда за змістом тексту.
- Чи є у тексті незрозумілі вам слова?
- Про що дізналися, прослухавши текст?
- Що виражає заголовок – тему чи ідею?
- Спостереження-аналіз над мовним матеріалом.
- Випишіть складні прикметники, вжиті у тексті.
- Як можуть писатися складні прикметники? Запишіть у таблицю.
|
РАЗОМ
|
ЧЕРЕЗ ДЕФІС
|
|
|
|
1.Робота з підручником. «Читання із позначками»
- Зіставте свої спостереження з підручником. Прочитайте правило на стор. 217. Скористайтеся позначками + – знаю; ! – нове ; ? – потребую допомоги вчителя.
- Чи потребує хтось допомоги ? Що нового з’ясували, читаючи правило?
Презентація результатів дослідження (зв’язне висловлювання за таблицею).
3. Робота з таблицею Слайд 6-11
4. Утворити складні прикметники Слайд 12
5. Записати текст Слайд 13-15
6.Записати слова у 2 колонки: разом, через дефіс Слайд 16-17
7. Редагування Слайд 18
8. Дослідження-відновлення Слайд 19
9. Скласти речення за малюнками Слайд 20
V. Закріплення вивченого.
1. Тематична рефлексія.
Диктант «Мовчанка»
Учитель показує учням по дві картки, на яких записані слова.
Завдання: скласти із поданих слів складні прикметники і пояснити їх правопис.
Слова: жовтий, гарячий; червоний, щока; кислий, солодкий; науковий, технічний; Західна Україна; шість, поверх.
Перевірка результатів роботи.
2. Тести Слайд 21-22
VІ. Підсумок уроку
«Незакінчене речення» Слайд 23
VIІ.Домашнє завдання
Слайд 23
VIІ. Оцінювання
Тема
уроку: «Природа – це казка, яку треба читати серцем» ( Людська доброта і жорстокість,
милосердя і справжня турбота про природу в оповіданні Є. Гуцала «Сім’я дикої
качки»)
Мета: вчити аналізувати вчинки героїв і свої власні
вчинки, складати словесні малюнки,
вільно й емоційно висловлювати свої думки, формувати вміння робити висновки,
збагачувати словниковий запас учнів, виховувати морально-етичні цінності.
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, тлумачні словники, аркуші паперу, фарби, пензлики, магнітофон, диск із записом голосів пташок.
Епіграф: Крізь прекрасну природу світиться краса душі людської(М.Рильський)
Девіз:Так треба жити, щоб нікому зла не чинити ( Народна мудрість )
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Лунає мелодія із записом голосів пташок.
- Чи вмієте ви слухати птахів? Чи знаєте, про що розмовляє зелене листя, говорять тварини, шепоче вітер, кому кивають голівками квіти? Послухайте… Це голос самої природи, яка повсякчас звертається до вас , але чи завжди ми дослухаємося до її мудрого й доброго голосу?
2. Робота в групах.
Розминка
- Відгадайте і запишіть прислів’я.
6 кай 10 ли 3 до 2 биш
11 хо 1 зро 12 на 8 вді
4 бро 9 єш 7 ся 5 не
14 вай 15 ся 13 чу.
Відповідь:Зробиш добро – не кайся, вдієш лихо – начувайся.
Народна мудрість
- Як ви розумієте зміст цього прислів’я?
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
- А які прислів’я, приказки та висловлювання видатних людей про природу підготували ви?
Конкурс «Хто більше».
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, тлумачні словники, аркуші паперу, фарби, пензлики, магнітофон, диск із записом голосів пташок.
Епіграф: Крізь прекрасну природу світиться краса душі людської(М.Рильський)
Девіз:Так треба жити, щоб нікому зла не чинити ( Народна мудрість )
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Лунає мелодія із записом голосів пташок.
- Чи вмієте ви слухати птахів? Чи знаєте, про що розмовляє зелене листя, говорять тварини, шепоче вітер, кому кивають голівками квіти? Послухайте… Це голос самої природи, яка повсякчас звертається до вас , але чи завжди ми дослухаємося до її мудрого й доброго голосу?
2. Робота в групах.
Розминка
- Відгадайте і запишіть прислів’я.
6 кай 10 ли 3 до 2 биш
11 хо 1 зро 12 на 8 вді
4 бро 9 єш 7 ся 5 не
14 вай 15 ся 13 чу.
Відповідь:Зробиш добро – не кайся, вдієш лихо – начувайся.
Народна мудрість
- Як ви розумієте зміст цього прислів’я?
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
- А які прислів’я, приказки та висловлювання видатних людей про природу підготували ви?
Конкурс «Хто більше».
Зразок
Тому, хто посадить дерево, подякують і онуки, а того, хто загубить, проклянуть і діти.
З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі у службі.
Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.
Люби природу – не чини їй зла.
Народна мудрість
Усяке спілкування з природою освітлює людину… М. Реріх
У природи чисте серце.
Хідео Огума
Будь природі другом, будь природі сином.
А. Камінчук
Природа – вічне джерело людської творчості, людського мислення.
М. Рильський
Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.
М Стельмах
Немає краю можливостям матері-природи, як немає межі людському розуму.
О. Довженко
ІІІ. Оголошення теми уроку.
1. Слово вчителя.
- На минулому уроці ми почали працювати над твором Є. Гуцала «Сім’я дикої качки», звертали увагу на такі вічні морально-етичні цінності як добро, любов, милосердя, співчуття. Ці слова і сьогодні будуть ключовими. Адже тема сьогоднішнього уроку: «Природа – це казка, яку треба читати серцем»( Людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота про природу в оповіданні Є. Гуцала «Сім’я дикої качки»).
- Тому хочеться розпочати наше заняття словами В. Романюка:
Людської треба доброти,
Щоб цвіт з’явився на калині,
Щоб ночі в ранок перейшли,
Щоб соловейко тьохкав, - нині
Природі, звірові, людині
Людської треба доброти.
- Що означає для вас слово «доброта»? Якого воно кольору? Чому?
2. Словникова робота.
Добро – почуття й усвідомлення людиною своєї здатності творити благо.
Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людей.
Зло – це почуття й усвідомлення людиною своєї здатності робити шкоду.
3. Робота в групах.
Учнівський проект «Абсолютні вічні цінності».
- На дошці прикріплені слова «добро» і «зло». Необхідно на аркушах написати слова-відповідники і закріпити на дошці.
І група працює зі словом «добро».
ІІ група – зі словом «зло».
ДОБРО ЗЛО
віра ненависть
надія зневіра
щастя жорстокість
чесність нечесність
справедливість несправедливість
щирість злопам’ятність
милосердя байдужість
прощення пасивність
великодушність бездушність
благородство егоїзм
турбота підлість
духовність безсердечність
любов
( Захист кожною групою своїх проектів).
- Яких цінностей більше?
- Як ви вважаєте, чому?
ІV. Робота над текстом твору.
1. Бесіда.
- Як починається оповідання? ( Описом ранку).
- Виразно прочитайте цей уривок.
Усне малювання.
- Намагайтеся уявити і в інтонаціях голосу передати захоплення картиною ранкової природи, її неповторною красою.
- Розкажіть, користуючись текстом, що ви «чули», «бачили», «відчували».
- Як ви розумієте вислови «добре дихалося зранку», «кришталево чиста», «кришталево дзвінка», «світилася білим піском», «тремтливими краплинами».
- За допомогою яких слів автор намалював таку чудову картину ранку? (епітетів)
- Що таке епітет?
2. Гра «Парні картки».
Кожен учасник гри одержує комплект карток. На них написані художні означення і слова, до яких вони відносяться ( з оповідання «Сім’я дикої качки»). Виграє той, хто швидше і правильно підбере пари карток ЕПІТЕТ – СЛОВО.
Дубовому лісі
кінський щавель
зволоженим листям
тремкі краплини
білим піском
літньому лісі
величезна пустка
навколишня тиша
3. Бесіда.
- Чому письменник починає свій твір описом ранку?
- Назвіть головних героїв оповідання.
- Який настрій у Юрка на початку твору?(підтвердіть свою думку текстом)
- Прочитайте виразно уривок від слів: «Тося залишилася сама» до «…ніби мстилися невідомо за що».
- Чому автор зобразив природу саме так?(внутрішній стан людини уподібнюється життю природи)
- Як називається такий художній засіб?(персоніфікація)
- На які групи можна поділити героїв твору?
- Які риси характеру ви вважаєте позитивними, а які негативними? Чому?
- Який , на вашу думку, Юрко, добрий чи злий? А Тося? Чому?
- Уявіть, що ви можете поспілкуватися з одним із героїв. Кого ви б обрали? Які слова хотіли б йому (їй) сказати?
4. Робота з таблицею (роздрукована для кожного учня).
- Запишіть у колонки свої риси характеру та героїв.
Тому, хто посадить дерево, подякують і онуки, а того, хто загубить, проклянуть і діти.
З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі у службі.
Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.
Люби природу – не чини їй зла.
Народна мудрість
Усяке спілкування з природою освітлює людину… М. Реріх
У природи чисте серце.
Хідео Огума
Будь природі другом, будь природі сином.
А. Камінчук
Природа – вічне джерело людської творчості, людського мислення.
М. Рильський
Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.
М Стельмах
Немає краю можливостям матері-природи, як немає межі людському розуму.
О. Довженко
ІІІ. Оголошення теми уроку.
1. Слово вчителя.
- На минулому уроці ми почали працювати над твором Є. Гуцала «Сім’я дикої качки», звертали увагу на такі вічні морально-етичні цінності як добро, любов, милосердя, співчуття. Ці слова і сьогодні будуть ключовими. Адже тема сьогоднішнього уроку: «Природа – це казка, яку треба читати серцем»( Людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота про природу в оповіданні Є. Гуцала «Сім’я дикої качки»).
- Тому хочеться розпочати наше заняття словами В. Романюка:
Людської треба доброти,
Щоб цвіт з’явився на калині,
Щоб ночі в ранок перейшли,
Щоб соловейко тьохкав, - нині
Природі, звірові, людині
Людської треба доброти.
- Що означає для вас слово «доброта»? Якого воно кольору? Чому?
2. Словникова робота.
Добро – почуття й усвідомлення людиною своєї здатності творити благо.
Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людей.
Зло – це почуття й усвідомлення людиною своєї здатності робити шкоду.
3. Робота в групах.
Учнівський проект «Абсолютні вічні цінності».
- На дошці прикріплені слова «добро» і «зло». Необхідно на аркушах написати слова-відповідники і закріпити на дошці.
І група працює зі словом «добро».
ІІ група – зі словом «зло».
ДОБРО ЗЛО
віра ненависть
надія зневіра
щастя жорстокість
чесність нечесність
справедливість несправедливість
щирість злопам’ятність
милосердя байдужість
прощення пасивність
великодушність бездушність
благородство егоїзм
турбота підлість
духовність безсердечність
любов
( Захист кожною групою своїх проектів).
- Яких цінностей більше?
- Як ви вважаєте, чому?
ІV. Робота над текстом твору.
1. Бесіда.
- Як починається оповідання? ( Описом ранку).
- Виразно прочитайте цей уривок.
Усне малювання.
- Намагайтеся уявити і в інтонаціях голосу передати захоплення картиною ранкової природи, її неповторною красою.
- Розкажіть, користуючись текстом, що ви «чули», «бачили», «відчували».
- Як ви розумієте вислови «добре дихалося зранку», «кришталево чиста», «кришталево дзвінка», «світилася білим піском», «тремтливими краплинами».
- За допомогою яких слів автор намалював таку чудову картину ранку? (епітетів)
- Що таке епітет?
2. Гра «Парні картки».
Кожен учасник гри одержує комплект карток. На них написані художні означення і слова, до яких вони відносяться ( з оповідання «Сім’я дикої качки»). Виграє той, хто швидше і правильно підбере пари карток ЕПІТЕТ – СЛОВО.
Дубовому лісі
кінський щавель
зволоженим листям
тремкі краплини
білим піском
літньому лісі
величезна пустка
навколишня тиша
3. Бесіда.
- Чому письменник починає свій твір описом ранку?
- Назвіть головних героїв оповідання.
- Який настрій у Юрка на початку твору?(підтвердіть свою думку текстом)
- Прочитайте виразно уривок від слів: «Тося залишилася сама» до «…ніби мстилися невідомо за що».
- Чому автор зобразив природу саме так?(внутрішній стан людини уподібнюється життю природи)
- Як називається такий художній засіб?(персоніфікація)
- На які групи можна поділити героїв твору?
- Які риси характеру ви вважаєте позитивними, а які негативними? Чому?
- Який , на вашу думку, Юрко, добрий чи злий? А Тося? Чому?
- Уявіть, що ви можете поспілкуватися з одним із героїв. Кого ви б обрали? Які слова хотіли б йому (їй) сказати?
4. Робота з таблицею (роздрукована для кожного учня).
- Запишіть у колонки свої риси характеру та героїв.
Юрко
|
Я
|
Тося
|
- Чи помітили
ви що-небудь спільне між Юрком і собою, Тосею і собою?
5. Робота в зошитах.
- Запишіть в одну колонку риси характеру Юрка, які вам імпонують, а в іншу – які не подобаються.
- Що переважає? Чому?
6. Робота з текстом.
- Що вирішив зробити Юрко, побачивши дику качку з виводком каченят?
- Для чого?
- Як поводилася дика качка?
- Доберіть із тексту слова, словосполучення, щоб передати її розпач.
- Чи схвилювало це Юрка?
- Як ви можете пояснити слова Сааді: «Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш назви людини»?
- Що робив Юрко з каченятами?
- Як вони поводилися в неволі?
- Чому каченята так швидко стали хлопчикові «нецікаві»?
- Як можна назвати вчинок Юрка?
- Як би ви вчинили на його місці?
- Чи схвалює Тося наміри та вчинки Юрка?(доведіть уривками з тексту) А ви? Автор?
7. Життєвість ситуації.
- Як ви оцінюєте вчинки дійових осіб?
- Чи траплялося таке у вашому житті?
- Якою, на вашу думку, повинна бути справжня людина?
8. Самодіагностика (осмислення критичного ставлення до власних вчинків, проявів доброти, благородства, чесності)
- Заповніть таблицю (у кожного учня).
Я ставлюся
До кого? Як?
5. Робота в зошитах.
- Запишіть в одну колонку риси характеру Юрка, які вам імпонують, а в іншу – які не подобаються.
- Що переважає? Чому?
6. Робота з текстом.
- Що вирішив зробити Юрко, побачивши дику качку з виводком каченят?
- Для чого?
- Як поводилася дика качка?
- Доберіть із тексту слова, словосполучення, щоб передати її розпач.
- Чи схвилювало це Юрка?
- Як ви можете пояснити слова Сааді: «Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш назви людини»?
- Що робив Юрко з каченятами?
- Як вони поводилися в неволі?
- Чому каченята так швидко стали хлопчикові «нецікаві»?
- Як можна назвати вчинок Юрка?
- Як би ви вчинили на його місці?
- Чи схвалює Тося наміри та вчинки Юрка?(доведіть уривками з тексту) А ви? Автор?
7. Життєвість ситуації.
- Як ви оцінюєте вчинки дійових осіб?
- Чи траплялося таке у вашому житті?
- Якою, на вашу думку, повинна бути справжня людина?
8. Самодіагностика (осмислення критичного ставлення до власних вчинків, проявів доброти, благородства, чесності)
- Заповніть таблицю (у кожного учня).
Я ставлюся
До кого? Як?
Людей
|
|
Друга
|
|
Рідних
|
|
Знайомих
|
|
Незнайомих
|
|
Птахів
|
|
Звірів
|
|
Природи
|
9. Робота «Словникового бюро»
.
- Знайдіть у тлумачному словнику значення слів:
співчуття
милосердя
людяність
турбота
- Запам’ятайте ці слова і старайтесь бути у житті такими, бо саме такою повинна бути справжня людина.
10. Дискусійне питання.
- Чи розкаже Юрко своїм ровесникам, друзям у місті, а пізніше – своїм дітям про випадок із дикою качкою?
- Чи залишаться Юрко і Тося друзями?
- Чи зрозумів хлопчик свою провину?
11. Прогнозування подій.
- Про історію із каченятами будуть знати батьки, ровесники Юрка. Запропонуйте власну версію подальшого розвитку подій.
- Знайдіть у тлумачному словнику значення слів:
співчуття
милосердя
людяність
турбота
- Запам’ятайте ці слова і старайтесь бути у житті такими, бо саме такою повинна бути справжня людина.
10. Дискусійне питання.
- Чи розкаже Юрко своїм ровесникам, друзям у місті, а пізніше – своїм дітям про випадок із дикою качкою?
- Чи залишаться Юрко і Тося друзями?
- Чи зрозумів хлопчик свою провину?
11. Прогнозування подій.
- Про історію із каченятами будуть знати батьки, ровесники Юрка. Запропонуйте власну версію подальшого розвитку подій.
V.
Закріплення вивченого матеріалу.
1. Бесіда.
- Яка головна думка твору?
- Над чим спонукає замислитися цей твір?
- До чого закликає нас автор? Знайдіть відповідні рядки.
- Як пов’язані людина і природа?
- Як ви вважаєте, це твір для дітей чи для дорослих?
2. «Мозковий штурм».
- Чому природа потребує захисту?
- Як жити в єдності з природою?
- Що ти можеш зробити для природи?
- При якій умові людина перестане шкодити природі?
3. Творча робота. Напишіть твір-роздум на тему «Земля буде такою, якими будуть люди».
4. Поетична хвилинка(читання за ролями).
Птиця
Тріпоче серце спійманої птиці,
В руках моїх не чує доброти.
- Я дам тобі водиці і пшениці,
Моя пташино, тільки не тремти!
- Хіба потоки загубили воду,
Хіба в полях уже зерна нема?!
Пусти мене, мій хлопче, на свободу,
І все, що треба, я знайду сама.
- Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,
В своїх руках, легеньких, як вітрець.
Хіба неволя це? Хіба це важко -
Від мене взяти кілька зеренець?
- Пусти мене! Мені, дитино мила,
Дорожча воля, ніж зерно твоє!
Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,
Яка розкрити крилець не дає!
- Лети! Співай у небі гомінкому;
Хоч і маленький, зрозумів я все.
Моя рука ніколи і нікому
Ні кривди, ні біди не принесе!
Д.Павличко
- Чи схвалюєте ви вчинок ліричного героя?
VІ. Підсумок уроку.
1. Незакінчене речення.
- Я переконався (-ла), що твори Є. Гуцала…
- Оповідання «Сім’я дикої качки» допомогло мені зрозуміти…
- Я ніколи не буду…
- Мені хочеться вірити, що…
- А у
вашому класі яких дітей більше – добрих чи злих? Зараз ми це перевіримо.1. Бесіда.
- Яка головна думка твору?
- Над чим спонукає замислитися цей твір?
- До чого закликає нас автор? Знайдіть відповідні рядки.
- Як пов’язані людина і природа?
- Як ви вважаєте, це твір для дітей чи для дорослих?
2. «Мозковий штурм».
- Чому природа потребує захисту?
- Як жити в єдності з природою?
- Що ти можеш зробити для природи?
- При якій умові людина перестане шкодити природі?
3. Творча робота. Напишіть твір-роздум на тему «Земля буде такою, якими будуть люди».
4. Поетична хвилинка(читання за ролями).
Птиця
Тріпоче серце спійманої птиці,
В руках моїх не чує доброти.
- Я дам тобі водиці і пшениці,
Моя пташино, тільки не тремти!
- Хіба потоки загубили воду,
Хіба в полях уже зерна нема?!
Пусти мене, мій хлопче, на свободу,
І все, що треба, я знайду сама.
- Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,
В своїх руках, легеньких, як вітрець.
Хіба неволя це? Хіба це важко -
Від мене взяти кілька зеренець?
- Пусти мене! Мені, дитино мила,
Дорожча воля, ніж зерно твоє!
Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,
Яка розкрити крилець не дає!
- Лети! Співай у небі гомінкому;
Хоч і маленький, зрозумів я все.
Моя рука ніколи і нікому
Ні кривди, ні біди не принесе!
Д.Павличко
- Чи схвалюєте ви вчинок ліричного героя?
VІ. Підсумок уроку.
1. Незакінчене речення.
- Я переконався (-ла), що твори Є. Гуцала…
- Оповідання «Сім’я дикої качки» допомогло мені зрозуміти…
- Я ніколи не буду…
- Мені хочеться вірити, що…
2. Тест-малюнок «Чи добра ви людина».
- Ці листочки чарівні, але тільки в добрих руках. Випробуйте себе, чи стали ви сьогодні ще на краплиночку добрішими й уважнішими.
Візьміть пензлики і розфарбуйте аркуш тим кольором, який відповідає вашому настрою на уроці (шкала настрою).
(На аркушах парафіном намальована дика качка з каченятами. При розфарбовуванні малюнок проявляється, що викликає у дітей багато емоцій).
- Диво відбулося!
- Діти, ви прийшли в цей світ, щоб жити гідно, звершувати добрі справи, залишити в пам’яті людей добрі спогади, а не страшну пустку. І нехай девіз нашого уроку «Так треба жити, щоб нікому зла не чинити» стане девізом усього вашого життя.
VІІ. Оцінювання. Аргументація оцінок.
VІІІ. Домашнє завдання. Інструктаж до його виконання.
І рівень. Намалювати ілюстрацію до тієї частини тексту, яка найбільше сподобалася.
ІІ рівень. Стисло переказати текст від імені певної дійової особи.
ІІІ рівень. Написати твір-роздум на тему: «Добрі вчинки моїх товаришів»
Тема: Григорій Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і "сродну працю". Байка «Бджола і Шершень».
Мета: ознайомити учнів з життям та діяльністю Г. Сковороди; охарактеризувати його збірку «Байки харківські»; навчити формувати власне розуміння і актуальність для сьогоднішнього життя положень філософії Г. Сковороди; опрацювати байку «Бджола і Шершень»; формувати розуміння важливості для становлення і реалізації себе як особистості ідей самопізнання та гармонії зі світом.
Обладнання: портрет Григорія Сковороди, виставка його творів, ілюстрації до них, роздатковий матеріал.
Хід уроку
н
|
е
|
с
|
т
|
о
|
р
|
||||||||||||
б
|
а
|
р
|
о
|
к
|
о
|
||||||||||||
п
|
о
|
л
|
е
|
м
|
і
|
к
|
а
|
||||||||||
в
|
и
|
ш
|
е
|
н
|
с
|
ь
|
к
|
и
|
й
|
||||||||
п
|
о
|
с
|
л
|
а
|
н
|
н
|
я
|
||||||||||
г
|
р
|
а
|
б
|
я
|
н
|
к
|
а
|
||||||||||
п
|
р
|
о
|
к
|
о
|
п
|
о
|
в
|
и
|
ч
|
||||||||
і
|
н
|
т
|
е
|
р
|
м
|
е
|
д
|
і
|
я
|
||||||||
г
|
а
|
в
|
а
|
т
|
о
|
в
|
и
|
ч
|
|||||||||
- Діти, сьогодні ми продовжимо вивчати давню українську літературу – невичерпне багатюще джерело, з якого черпають натхнення, мудрість і теми сучасні автори.
II. Актуалізація опорних знань.
Розгадування кросворда.
-Автор «Повісті минулих літ» (Нестор)
- Напрям, який поєднав у собі стильові ознаки середньовіччя і ренесансу (бароко)
- Синонім до слова дискусія (полеміка)
- Представник полемічної літератури (Вишенський)
- Жанр творів Вишенського (послання)
- Один із авторів козацьких літописів (Граб’янка)
- Випускник Києво-Могилянської академії, автор першої історичної п’єси «Владимир» (Прокопович)
- Гумористична сценка із народного життя (інтермедія)
- Один із авторів інтермедій (Гаватович)
III. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
1. Бесіда
- Григорій Сковорода – український Сократ, Горацій і Езоп в одній особі.
- Чи знаєте ви , хто такі Сократ, Горацій і Езоп.
- Чому так називали Сковороду?
2. Запис теми у зошитах.
3. Слово вчителя.
- Сьогодні ви всі у вишиванках. Яке сьогодні свято? Чому саме 9 листопада відзначають День писемності та мови?
Професор Ізмаїл Срезневський записав свого часу від очевидців такий переказ про останній день Сковороди:
— День 9 листопада 1794 року був сонячним і погожим. У дідича Ковалевського зібралося багато гостей на обід. Мали також за мету послухати розповіді Григорія Сковороди. Той був веселий і говіркий, як ніколи, жартував, розповідав про себе, про свої мандрівки. Потім вийшов у сад. Довго ходив по перехресних стежках, зривав плоди і роздавав їх хлопчикам, що працювали в садку.
Він уже відцвів, відшумів, як оці дерева, що журно губили листя. Ось-ось, можливо, й завтра він відійде в природу, перетвориться в землю, в соки і крони дерев. Станеться страшна і буденна справа, його час перейде у вічність.
Він жив просто та гарно і вмирав так само... В час плачу він учив людей сміятися. Бо голова і хвіст змія вічності — це одне, і все починається спочатку. Він зберіг до останньої хвилини ясний розум та зробив це для людей...
Уже вечоріло, коли сам господар пішов шукати Сковороду і застав його під гіллястою липою. Сковорода копав яму — досить довгу та глибоку.
— Що це, друже Григорію, чим-то ти зайнятий? — спитав господар, підійшовши до гостя.
— Пора, друже, закінчити мандрівку,— спокійно відповів Сковорода. — І так усе волосся злетіло з бідної голови. Пора заспокоїтися.
— І, брате, дурниця! Досить жартувати, ходімо!
— Іду! Але я прохатиму тебе попереду, мій добродію, хай тут буде моя остання могила.
... Сковорода пішов у свою кімнату, одягнув чисту білизну, помолився Богу і, підклавши під голову свої рукописи та сіру свитку, ліг, склавши навхрест руки.
... Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з'явився. Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти до Сковороди, щоб розбудити, одначе той лежав уже холодний.
Поховали його під липою, а на хресті над могилою написали те, що заповів сам Григорій Сковорода: "Світ ловив мене, та не впіймав".
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- Хто ж він, Григорій Савич Сковорода, чому світ його ловив, та не спіймав, чому й через 222 роки для нас він залишається сучасником?
- На ці питання ми спробуємо дати відповідь на уроці.
- Удома в групах ви готували повідомлення : «Життя Сковороди» і «Світогляд Сковороди»
Створення павутини – Сковорода: поет, байкар, філософ, музикант, композитор, учитель.
-Отже, ми вже
знаємо, ким був Сковорода, чим він займався, які були його ідеї. І зараз ми
перейдемо до ознайомлення з його збіркою «Байки харківські»
Загальна
характеристика збірки.
Залишивши
педагогічну працю і живучи в селах поблизу Харкова, Г.Сковорода написав
знамениту збірку байок «Байки харківські». Перша половина її (15 байок),
очевидно, створена у 1769p., друга - у 1774 р. в селі Бабаях, і тоді ж Г. Скворода
надіслав увесь збірник з 30 байок до свого приятеля П. Ф. Панкова з
листом-посвятою, в якому висловив свої погляди на жанр байки.
Байка – коротке, переважно віршоване,
алегоричне оповідання повчального змісту.
Григорій Савич визначав байку як «мудрую іграшку, що в собі ховає силу». Він добре розумів, що форма байки дає йому можливість висловлювати і пропагувати свої суспільно-політичні та філософсько-етичні погляди. Як і його попередники на ниві байкарства, Г. Сковорода підносить у байках дружбу, любов, розум та позитивні людські риси, показує, що справжня цінність людини визначається не одягом, зовнішньою красою, багатством, походженням, титулами, чинами, посадами, тобто не зовнішніми, а внутрішніми якостями. Ці якості — розум, знання, працьовитість, чесність, справедливість — визначають учинки кожної людини.
Найбільший інтерес становлять байки, в яких Г. Сковорода викриває негативні явища тогочасного суспільства. Насамперед байкар таврує згубність честолюбства та сластолюбства, нестримного прагнення до багатства і маєтків, показує безглуздість багатства. Серед байок є також такі, які спрямовані проти ненаситного и зажерливого панства, його гонитви за славою і чинами. Саме тому комітет духовної цензури навіть у 1837 році заборонив друкувати книжку «Через надто великі погрішності».
Григорій Савич визначав байку як «мудрую іграшку, що в собі ховає силу». Він добре розумів, що форма байки дає йому можливість висловлювати і пропагувати свої суспільно-політичні та філософсько-етичні погляди. Як і його попередники на ниві байкарства, Г. Сковорода підносить у байках дружбу, любов, розум та позитивні людські риси, показує, що справжня цінність людини визначається не одягом, зовнішньою красою, багатством, походженням, титулами, чинами, посадами, тобто не зовнішніми, а внутрішніми якостями. Ці якості — розум, знання, працьовитість, чесність, справедливість — визначають учинки кожної людини.
Найбільший інтерес становлять байки, в яких Г. Сковорода викриває негативні явища тогочасного суспільства. Насамперед байкар таврує згубність честолюбства та сластолюбства, нестримного прагнення до багатства і маєтків, показує безглуздість багатства. Серед байок є також такі, які спрямовані проти ненаситного и зажерливого панства, його гонитви за славою і чинами. Саме тому комітет духовної цензури навіть у 1837 році заборонив друкувати книжку «Через надто великі погрішності».
Ознаки байок Г.
Сковороди:
• писані прозою;
• здебільшого побудовані на діалогах і контрастах;
• розмова дійових осіб часто носить полемічний характер;
• містить дві частини: фабулу (коротка розповідь, діють переважно алегоричні уособлення — звірі, птахи, комахи, явища природи, предмети, іноді люди) і сентенції;
• стислість і динамічність;
• сатирична спрямованість;
• наявність моралі («сили») — народна приказка, прислів’я, стисла або влучна мораль.
• писані прозою;
• здебільшого побудовані на діалогах і контрастах;
• розмова дійових осіб часто носить полемічний характер;
• містить дві частини: фабулу (коротка розповідь, діють переважно алегоричні уособлення — звірі, птахи, комахи, явища природи, предмети, іноді люди) і сентенції;
• стислість і динамічність;
• сатирична спрямованість;
• наявність моралі («сили») — народна приказка, прислів’я, стисла або влучна мораль.
-Тепер ми
можемо перейти до ідейно-художнього аналізу байки «Бджола та Шершень».
Виразне читання у ролях. Робота в групах.
Тема: розповідь про
призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.
Ідея: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства.
Алегорія:
а) Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і паразитувати;
б) Бджола — це символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться;
Ідея: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства.
Алегорія:
а) Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і паразитувати;
б) Бджола — це символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться;
Основна думка: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке
непотрібним».
Жанр: літературна
байка.
Композиція.
Твір складається з двох частин: сюжетної і дидактичної («сили»). Сюжетна частина побудована у формі діалогу між Шершнем, який сміється над працелюбністю Бджоли і над бджолою, яка отримує від праці задоволення. Друга частина («сила») містить тлумачення прихованого змісту першої.
Твір складається з двох частин: сюжетної і дидактичної («сили»). Сюжетна частина побудована у формі діалогу між Шершнем, який сміється над працелюбністю Бджоли і над бджолою, яка отримує від праці задоволення. Друга частина («сила») містить тлумачення прихованого змісту першої.
Зміст твору.
Паразит Шершень насміхається з Бджоли, що вона працює не так на себе, як на інших: «Скажи мне, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям користь, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі».
Називаючи дурнем «пана радника», Бджола засуджує тих, хто «крадіжкою добуває» мед. Для неї праця найсолодша річ: «нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо».
Паразит Шершень насміхається з Бджоли, що вона працює не так на себе, як на інших: «Скажи мне, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям користь, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі».
Називаючи дурнем «пана радника», Бджола засуджує тих, хто «крадіжкою добуває» мед. Для неї праця найсолодша річ: «нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо».
Мораль байки
проста: праця повинна стати для людини природною потребою, «найсолодшою
поживою». Тільки тоді життя матиме зміст і красу. У праці людина відчуває
радість буття, а в безділлі деградує.
«Сила» у
байкаря тут вийшла значно більшою, ніж сама фабула. Вона переросла в цілий
трактат, пересипаний багатьма фактами з життя, посиланнями на Цицерона,
Епікура, біблійними висловами. Тут наявні й автобіографічні елементи: в особі
«студента» не важко впізнати самого Сковороду. «Немає більшої радості, аніж
жити за покликанням»,— проголошує він.
На підтвердження своєї думки Григорій Савич наводить цілий ряд цікавих прикладів, посилаючись на мисливську собаку, найвеселішу тоді, коли полює на зайця, на домашнього кота, який, зловивши мишу, не їсть її, нарешті, на замкнену в достатку бджолу, яка вмирає з нудьги, бо не може літати по цвітоносних луках. Байкар переконує, що нема гірше, як купатися в достатку і смертельно мучитися без природного діла, і нема більшої радості, як жити за натурою.
На підтвердження своєї думки Григорій Савич наводить цілий ряд цікавих прикладів, посилаючись на мисливську собаку, найвеселішу тоді, коли полює на зайця, на домашнього кота, який, зловивши мишу, не їсть її, нарешті, на замкнену в достатку бджолу, яка вмирає з нудьги, бо не може літати по цвітоносних луках. Байкар переконує, що нема гірше, як купатися в достатку і смертельно мучитися без природного діла, і нема більшої радості, як жити за натурою.
Проблематики байки: людина і суспільство; смисл життя кожного; людське покликання; праця і
безділля.
Філософська мудрість у творі.
• «Немає гіршої
муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла».
• «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням».
• «Душа, володарка людини, втішається природженим ділом».
• «Веселість серця — життя для людини».
• «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням».
• «Душа, володарка людини, втішається природженим ділом».
• «Веселість серця — життя для людини».
Мова байки.
Мова твору
близька до народної, але якщо у вуста Шершня вкладено більше лайливої лексики,
то Бджола говорить афористично й красиво.
Обговорення
ідейного змісту твору. Бесіда за питаннями:
- Чому Шершень, принижуючи гідність Бджоли, називає її дурною? («Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед»)
- Що мав на увазі Шершень, звертаючись до Бджоли: «Видно, що ви без пуття закохані в мед»? (Бджола займалася «сродною праце», тобто тим ділом, яке їй подобалося і до якого мала хист)
- У чому вбачає своє призначення Бджола? Чим зумовлено те, що праця для неї — насолода? («…Більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити… для нас найлютіша мука», Своє призначення Бджола вбачає у збиранні меду. Праця для неї насолода тому, що вона робить те, що має робити.)
- Якої думки щодо праці дотримується Шершень? Чому він не розуміє Бджолу? (Шершень хижак і крадій, він народжений лише їсти-пити за рахунок крадіжки чужого)
- Що є мукою для героїні? (Найбільшою насолодою є збирання меду, мукою є не займатися улюбленою справою)
- Кого намагався засудити Г. Сковорода на прикладі Шершня? (Шершень – це алегоричний образ, автор намагався засудити людей, котрі нічого не роблять, живуть за рахунок інших)
- Чому Бджола — символ мудрої людини? (Бджола є символом мудрої людини, «бо у сродному ділі трудиться)
- Які життєві приклади наводить байкар у висновку («силі») твору? Про що вони свідчать?
VI. Закріплення вивченого матеріалу
Проведення тестового опитування. Робота в групах.
Проведення тестового опитування. Робота в групах.
1. Шершень
дорікав Бджолі за те, що вона:
а) хитра і підступна; б) надто серйозна і ретельна; в) дурна і безглузда; г) ледача і неповоротка.
а) хитра і підступна; б) надто серйозна і ретельна; в) дурна і безглузда; г) ледача і неповоротка.
2. Що, на думку
Шершня, люди завдають Бджолі?
а) Збитків; б) шкоди; в) зайвих клопотів; г) болі і страждань.
а) Збитків; б) шкоди; в) зайвих клопотів; г) болі і страждань.
3. Бджола,
звертаючись до Шершня, назвала його паном:
а) розумником; б) обліковцем; в) писарем; г) радником.
а) розумником; б) обліковцем; в) писарем; г) радником.
4. Тварина, яка
полюбляє їсти мед:
а) вовк; б) заєць; в) ведмідь; г) кабан.
а) вовк; б) заєць; в) ведмідь; г) кабан.
5. Що є мукою
для Бджоли?
а) Рано підводитися; б) сидіти без діла;
в) працювати щодоби; г) охороняти медові сховища.
а) Рано підводитися; б) сидіти без діла;
в) працювати щодоби; г) охороняти медові сховища.
6. Бджола — це
образ людей, які:
а) живуть крадіжкою чужого;
б) бачать смисл свого життя у праці;
в) розповсюджують науку в суспільстві;
г) багато говорять, а потім сумлінно працюють.
а) живуть крадіжкою чужого;
б) бачать смисл свого життя у праці;
в) розповсюджують науку в суспільстві;
г) багато говорять, а потім сумлінно працюють.
7. Бджола — це
символ:
а) кохання; б) добра і радості; в) мудрості; г) миру і злагоди.
а) кохання; б) добра і радості; в) мудрості; г) миру і злагоди.
8. Кому
належить питання, зазначене у творі: «Нащо учитися, коли не матимеш достатку»?
а) Бджолі; б) науковцю; в) людині-практику; г) Шершню.
а) Бджолі; б) науковцю; в) людині-практику; г) Шершню.
9. Хорт тоді
веселий, коли:
а) ситий; б) полює; в) гарно виспиться і відпочине; г) відчує до себе увагу і повагу.
а) ситий; б) полює; в) гарно виспиться і відпочине; г) відчує до себе увагу і повагу.
10. Найбільша
радість, на думку Г. Сковороди, коли людина:
а) живе за покликанням; б) має багато друзів;
в) відчуває свою необхідність у суспільстві; г) створила сім’ю.
VІІ. Підсумок уроку.а) живе за покликанням; б) має багато друзів;
в) відчуває свою необхідність у суспільстві; г) створила сім’ю.
VІІІ. Домашнє завдання. Скласти сенкани із словами СКОВОРОДА, БАЙКА. Письмово розкрити один із афоризмів Сковороди.
Сковорода Байка
розумний,талановитий повчальна, цікава
мандрував, навчав, писав вчить, висміює, засуджує
найвизначніший представник бароко коротке прозове алегоричне оповідання
Мудрець Сила
Цікаво!
Один із сучасників філософа так малює його образ: «Дідусь вищий середнього зросту, в сірому байковому сюртуці, в українській овечій шапці, з палицею в руці, за мовою справжній малоросіянин, здався мені стомленим і задумливим... Не стяжав він ні золота, ані срібла,— але народ не за те приймав його під свої покрівлі: навпаки, хазяїн хати, куди він заходив, перш за все оглядав, чи не треба було щось поправити, почистити, змінити в його одежі та взутті; все те негайно й робилося. Мешканці тих, особливо, слобід та хуторів, де він зупинявся, любили його, як рідного. Він віддав їм усе, що мав; не золото й срібло, а добрі поради, умовляння, настанови, дружні докори... Втішався, що труд його мандрівного життя не був безплідний».
* * *
Долучити Сковороду до себе робила спробу сама цариця Катерина II, запрошуючи на постійне проживання при дворі. У відповідь знову виклик: «Я не покину Батьківщини. Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця».
* * *
Говорять, що Катерина ІІ багато чула про Сковороду і забажала особисто побачити відомого філософа. Коли той прибув до палацу, його завели до прийомної зали. Ось з’являється цариця, всі присутні низько-низько вклонилися їй. Один Сковорода стоїть рівно.
— Чому ти не вклоняєшся мені,— запитала його Катерина ІІ.
Філософ спокійно відповів:
— Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся?!
* * *
Розповідають, що Катерина II, зустрівшись зі Сковородою, запитала, чому він такий чорний. Дотепна відповідь містила глибокий смисл, що вказував на суть його життя:
— Е! вельможна мати, хіба ж ти де бачила, щоб сковорода була біла, коли на ній печуть та жарять, і вона все у вогні».
* * *
За життя Сковорода був дуже відомою в Україні людиною, його погляди обговорювалися у вчених колах, про нього писали в листах представники тогочасної еліти. У той же час його вірші-псалми співали на ярмарках лірники. Жодного твору Григорія Савича не було надруковано за життя, але в домі майже кожної інтелігентної людини були рукописні копії. Сковорода — один з останніх представників згасаючої епохи бароко з її академіями, мандрівними спудеями, рукописними книгами, латиною й церковнослов’янською мовою.
* * *
Білгородський єпископ Йосип Миткевич запропонував Сковороді прийняти духовний сан, чернецтво. Той, не бажаючи втратити особисту волю й незалежність, зухвало відповів: «Хіба ви хочете, щоб я збільшив число фарисеїв? Їжте жирно, пийте солодко, одягайтесь м’яко та чернецтвуйте! А для мене чернецтво — в житті несутяжному, в задоволенні малим, у помірності, у відмові від усього непотрібного, щоб придбати найпотрібніше».
* * *
Зверталися до Сковороди ченці Києво-Печерської лаври, знаючи його як ученого: «Доволі блукати по світу! Час причалити до гавані: нам відомі твої таланти, свята лавра прийме тебе, як мати своє чадо, ти будеш стовпом церкви і прикрасою обителі». У відповідь — виклик: «Ох, преподобнії! Я стовпотворіння собою умножати не хочу, доволі і вас, стовпів неотесаних, у храмі Божому!..»
Немає коментарів:
Дописати коментар